Будова – 7

Закінчено:

• мурівку
• комини
• дах
• виставлено бордюрчики по всій довжині вулиці

Перед нами:

• встановлення ринв
• заливка чорнової підлоги на першому поверсі
• утеплення даху
• консервація будови

Оціночний кошторис прийдешніх робіт ~ $3000

Щодо моїх вражень… отож хата зі сторони пустомитівської траси (північна сторона) виглядає як довжелезна (15 метрів) стодола з гарними коминами. Згідно генерального плану її вигляд повинні розрадити два мансардних вікна. Ще два м. вікна повинні освітлювати хату з південної сторони. Однак, виходячи з їхньої вартості в $700 штучка і плачевного стану нашого бюджету, ми прийняли мужнє рішення наразі жодних мансардних вікон не ставити. Більше того – електрику, тиньк, чистові підлоги ми переносимо на «потім».

Оце казкове «потім» повинно збігтись в часі з сумою, котра покриє тинькування+електрику.

План мінімум передбачає приготування коридору, ванни, вітальні і кухні. Враховуючи цьогорічні $4 за метр2 і реалістичний прогноз, ранньою весною наступного року дешевших $5 за метр штукатурів не знайти.

Математика – річ непідкупна… біль-менш реалістичні дати переселення віддалені від нас на 2-4 роки.

І весь цей час нам доведеться сторожити майно «під відкритим небом» від чудесників, здатних приробити «ноги» до всього легшого тонни. Можна трохи спараноїданити.

З недавніх вражень поділюся лише тими про комини.

Комин – це акт економічної диверсії!

Кожен комин це порядку 2.5-3 тисяч цегли. Цегла, прошу зауважити, мусить бути повнотіла. Комин з пустотілої цегли (а тепер тільки таку і роблять) не може використовуватись без шкоди для здоров’я.

Зовнішню частину комина слід утеплити мінераловатою/пінопластом (кладеться на морозостійкий термопластичний клей), заклеїти сіткою, і прикрасити морозостійкою плиткою (кладеться на морозостійкий термопластичний клей).

Вартість матеріалів складає 1.5-2 тисячі $ на один. До цього додайте фахових майстрів.

В протилежному разі вас чекає сюжет з життя мого співпрацівника, в якого після дощу, при працюючому котлі/каміні з комина ллється сірчана кислота.

А ще-а ще в нашому житті появились ранкові 5-хвилин мріяння/марення/медитування. Це коли мама (і інколи Христя в пориві безконтрольності) починають «розставляти» меблі по новій кухні, чи добудовувати альтанку і критий мангал з мармурових плит.

Не подумайте що я якийсь нелюд, але терпіти ЦЕ довго я просто фізично не зможу. Ну як можна вибирати шпалери, коли в хаті немає ЖОДНОЇ розетки і не прокладено жодного метра труб?!

Вопщем… це скінчиться «відімкненням 5 мікрофону»

НАТО-росія

Багато чуємо в останній час скепсису стосовно вступу України в НАТО...
Кажуть що зображення варте тисячі слів. Тому давайте глянем як відрізняються згори бази НАТО і Росії. Остання, на думку певних неостанніх осіб України, є духовно, фізично, і історично близькою нам.

База Баграм - збудована радянськи військами під час окупації Афганістану.
Після 20 років забуття НАТО перетворила пустир в головні авіаційні ворота.
На даний момент використовується і для прийому важких вантажів і як майданчик для тактичних операцій.
Зверніть увагу на порядок, чистоту бази, стрункість і чіткість ліній сполучення:
































А тут ще одна військова база. Російська. Розташована на схід від дощенту спаленого Грозного. І знову - зверніть увагу на порядок, чистоту, стрункість ліній сполучення і... що це? плями нафти на злітній смузі?! Ні... це я мабуть просто придираюсь =:-)































Тому давайте ще раз подумаєм, наскільки близькими є нам східні сусіди, які попри фантастичний нафто-доларовий бюджет і 10-літній стаж ведення війни в Чечні так і не навчились тримати свої бази в порядку.
За ті 10 років війни вони не тільки не стали більш гуманними, а навпаки - зїхали до рівня варварів, плекаючи на своїй території автократію, фашизм і тоталітаризм.
Чи хочемо ми, щоб наші солдати служили з поклику, отримуючи гідну зарплатню, чи були гнані на службу як раби і гнили в пропахлих дідівщиною російських казармах?
І чи хочемо ми щоб наші співвітчизники несли допомогу і демократію, чи спалювали і "мочили в сортірах" слабших?

І що нам імпонує більше - роль Білорусії в потенціному союзі Україна-ЄЕП, чи Україна як рівний партнер в сім'ї Європейських народів?

"Минулої неділі я був на весіллі..."
трохи збрехав? Ну та, але на ровері точно катався. І не просто сам а цілим сімеством, котре налічує мене і дружину. Взяли роверки мабуть останній раз в цьому році – наступні вихідні це в основному нагляд за будовою.
На самій будові ми не робили порядків останніх два-три тижні – так вже склалось що релігійно забарвлені суботи і неділі є непримиренними з єретичним вченням про користь праці і календарем, що невпинно наближає нас до холодної і дощової пори року.
І нє щоб церква проповідувала здоровий спосіб життя і добробут, так вона сповідує споювання населення в безкінечних “великих святах” і бідність як уособлення жертовності і смирення.
Для прикладу, за час будови (3 місяці) ми довідались про існування не менше 6 “великих свят” в дні котрих строго забороняється ПРАЦЮВАТИ, але ніскілечки не забороняється ПИТИ ГОРІЛКУ(як от з нагоди усікновення голови Іоана Хрестителя).
В термінах бізнес-часу, час простою з причини церковного календаря (а відповідно зрив графіку виконання робіт) склав 8%.

Але повернемось до роверків – катались в цілком безлюдну погоду :) - за годину зустріли максимум 5 людей і жодної собаки без намордника. Це доречі страшна рідкість – зустріти вихованого власника собаки. А собаки як відомо у всьому копіюють своїх господарів.
Тому до запевнень “не бійтесь – вона не кусає”, варто додати “зате співає і танцює”

Погода на Знесінні супер. Сам потішився – вам раджу

будова-5

Дотримуючись традиції, почну з кількості вимурованої цегли
Вона перевищила 26000.
На сьогодні напрямком номер 1 є дах. Крокви накрили пароізоляційною плівкою, набили 85% лат, і (слава провидінню) накрили ½ даху Ондуліном.
Цього тижня планується закінчити зовнішні роботи по даху (закінчити набиття лат, повністю покрити Однуліном). До об'єму цьогорічних робіт ще плануються:
викладення перекриття на стриху (дошка 30)
теплоізоляція даху (мінераловата + пароізоляція + гіпсокартон)
теплоізоляція підлоги на 2 поверсі (пінопласт 5 см + 7 см бетонна стяжка)
консервація будови (забезпечення периметру будови: забиття вікон і дверей; забезпечення буд-матеріалів: їхнє правильне складування і захист)
Оскільки статус вже наведено, дозволю собі дещо “відвести душу” і “понити”.
Почну з Ондуліну. Здавалося б такого розрекламованого матеріалу не повинно бракувати...
а таки з його постачанням виникли проблеми! І не просто “якісь” і “незначні”, а такі що стосуються абсолютно всього – від цвяхів, через ендови і до гребінців (справжній дефіцит)
Програма 6 тижневої епопеї з Ондуліном виглядає так:
тиждень 1 – купив 200 метрів2 покриття в Метро. Цвяхів, ендов, гребінців не було, але обіцяли довезти до кінця тижня
тиждень 2 – очікувана поставка поповнила запаси тільки покриття - цвяхів, ендов, гребінців не привезли. Телефонічно знайомлюсь з Борисом Борисовичем – представником компанії Ондулін в Західній Україні. Згідно його слів поставка в Метро буде найближчим часом (до кінця тижня – так що мені не слід хвилюватись)
тиждень 3 – Метро не дістало поставки. Борис Борисович (ББ) хоч і не працює з дрібними партіями, але піддається вмовлянням і обіцяє вислати накладну для закупівлі бракуючих матеріалів. Наступного дня ББ вирпавдовується за невислану накладну і вибачається за брак запасів на складі – просить чекати ще тиждень, бо зараз “проблеми з поставками”
Мене починають впізнавати в Метро: Будівельний Майданчик
тиждень 4 – Метро отримує довгоочікувану поставку Ондуліну... але якась “пані” викуповує ВЕСЬ запас цвяхів і гребінців через 1 годину після розвантаження. ББ розводить руками – мовляв склад порожній, нічим не може допомогти. Майстри починають діставати за Однулін, який вони не можуть почати бити через відсутність цвяхів
тиждень 5 – Метро-ББ-скарги майстів-нерви. Купив 2400 червоних цвяхів і ендови.
На моє глибоке переконання – Ондулін як фірма сакс. Єдина надія що їхні інженери кращі за їхній сейлз.
тиждень 6 – прибуває довгоочікувана поставка в Метро і там (курва) ЖОДНОГО дашка. ББ перестає брати трубку.
7 жовтня – ТАТАТАДА – відкриття Епіцентру! Дякую тобі Боже що податкова, землетруси, війна в Іраку не відтермінували його запуск. Ми встали в 8:30 і через півтори години вже були власниками 25 штук дашків... ну що я можу сказати – Metro – go farming, Епіцентр – rules!
Тепер заслухайте будь-ласка ще декілька тез про мастрів і дерево. Почнемо з останнього
Отож – тижневе спізнення з доставкою дошок – це та норма на яку слід розраховувати КОЖНОМУ нормальному громадянину України. Якщо тобі обіцяють у вівторок: “сьогодні везу на пилораму ліс і на заутра буде у вас” - знай що раніше наступного понеділка його і чекати не варто. Серед улюблених відмазок і причин збою графіку
“субота – день на неділю і я відпустив людей”
“поламалась пилорама – нічо не можу зробити”
“поламалось відразу дві пилорами – вопше нічо не ріжем”
“нарізали, але чекаєм на погрузку”
“нарізали, погрузили, але не поїхали бо вже вечір”
Це звичайно плата за різницю в ціні між офіційною в Епіцентрі чи гуртівні (від 650 до 1200 UAH за м3) і по-домовленості (в межах 550)
І на сам кінець про майстів... якщо ваші збили кожну 10-ту цеглину, покалічили кожну 10-ту дошку і загубили кожен 10-тий цвях – то у вас такі самі майстри як і в мене. Якщо хочете щоб такого не було – беріть відпустку на час будови і наглядайте за кожним їх кроком, за кожною “ініціативою” і кожним “поглядом”.
Ми вже збились з рахунку скільки чого пропало з подвіря, скільки “дістало ноги”. А попри те все – ціна на їхні послуги не стає меншою, квалікованих працівників не стає більше – все навіть навпаки.
А на сам кінець скажу – пропри всі негаразди – це так особливо викарапкатись на власну хату, вдихнути запах хвойних балок, подивитись вгору на власний дах... це сповна виплачує всі нерви!

будова - 4

Спочатку хотів написати «пішов такий-то тиждень будівництва», але вчасно зрозумів що зовсім збився з рахунку. Тому більш путнього за «вимурувано 20 тисяч цегли» як орієнтир відліку не придумав.

На даний момент вже покладені всі крокви. Через мою непомірну жадібність і ненаситність, замість проектних 6 метрів 20 сантиметрів, ми замовили 7 метрові крокви. Чудовий матеріал, що ще пару тижнів тому коливався в такт карпатських вітрів, тепер не тільки слугуватиме хребтом і ребрами даху, але й сформує накриття над переходом від гаражу до дверей.

Через збільшення довжини крокв стрибкоподібно виросла і площа даху – зі 180 до 230 метрів квадратних. Помноживши різницю на 24, отримаємо 1200 гривень, або 240 баксів. І це без допуску на втрати.

А ще в нас починаються домашні сварки – навіть з поправкою на виконроба, котрий займається забезпеченням витратними матеріалом і транспортом, ми вибились з сил і терпіння слідкувати за будовою. Вирвані завіси головної брами, місцями непрофесійна кладка цегли, використання неправильних матеріалів – це ті будні, які чомусь не минають.

Цеглу і дерево організувала мама. Це зекономило нам великі кошти. Але попри те, і дуже вимучило її. Тому чергові неприємності з будови сприймаються дуже болісно.

І попри все – ми на заключному етапі. Перед нами ще

1. закінчення даху + перегородок на 2 поверсі (~2 тижні)
2. залиття підлоги першого поверху + стяжки на другому (~1 тиждень)
3. перепланування «старого» 1 поверху – три-чотири дні

на цьому, капітальні будівельні роботи будуть завершені, і ми візьмемо перерву до весни.

два тижні

отож... два останні тижні я провів на денному стаціонарі.
"що це? хто це?" волають маси

не хвилюйтесь маси - ось вона правда - нецензурована і некастрована
отож... з діагнозом - "гіпертонічний криз" мене "поклали" в 4 міську терапію, що на Мушака.
з діагнозом "гіпертонічна хвороба 1 ст. кризовий перебіг" звідти виписали
=:-)

не думаю, а знаю - варто було віднайти тиждень часу минулого чи цього року і відпочити. Тоді б до лікарні справа не дійшла.
А так... два тижні я рахував не теплими днями на оксамитовому березі, а за кількістю пост-інєкційних дзюрок в дупі. Як то кажуть - за дурною головою і дупі немає спокою.


"що далі?"
буду приймати і надалі ліки. приблизно ще з пів року. далі-обовязково регулярно брати відпустки, мінімізувати навантаження і нервації.
навіть спеціатєльні пігулки мені прописали - для стабілізації нервового фону

"що тепер?"
тепер ще слід знайти два-три нестресованих нейрони і перекласти на них всі відкриті питання по будові.

"між іншим"
в палаті зі мною лежали
пан А - працює в нафтогалузі. Робота нервова. Тиск 240/110
пан Б - працював з хімією. пневмонія
пан В - гіпертонія. серце. два роки тому втратив сина в автокатастрофі.
у всьому зневірений.