Потім в мене
з’явився ZX Spectrum. Медична вата і спирт
в прозорій баночці ставали в нагоді
кожного разу коли бруднилась головка
магнітофону. Доречі, завдяки cпільноті
шанувальників Spectrum, його спадщина
доглянута і загальноступна [1]. З моїх
улюблених: Tutankhamen, Highway Encounter, SimCity,
Saboteur, Bomb Jack
Коли настав час
Nintendo, нам було дуже сутужно. Одного разу
мама купила мені важкі чорні зимові
черевики і по-дорозі додому розплакалась
і просила вибачення, що немає змоги
купити кращі. До дому залишалось кілька
хвилин, мама плакала і поправляла мій
шалик, я стояв і дивився на засніжену
станцію Личаків і запевняв маму що
черевики класні і вони мені дуже
подобаються. Насправді вони добряче
протікали, але я пам’ятаю їх як одні з
найулюбленіших.
Ну а потім –
неперервним мазком – шкільні Пошук-2,
386 DX, K586, Pentium3 і тільки 2-3 пам’ятні гри –
Warcraft, Starcraft, Prince of Persia. Шутери були завжди
на крок попереду мого заліза і в режимі
“розкадровка” приносили мало задоволення
:)
Сьогодні в мене
є PlayStation3 і 46’ екран. Після залипаючих
герконових клавіатур, зелених монохромних
моніторів і монофонічних магнітофонів
з касетами - це витвір мистецтва! Кожного
разу коли вмикаю її - шукаю того хвилювання,
з яким колись тримав 5’ дискети чи
протирав спиртом головку магнітофону.
Таких моментів – одиниці, і я вчусь
цінувати їх. Щиро рекомендую - Shadow Of The
Colossus.
З часу мого
дитинства світ ігор змінився – шутери
стали реалістичними і дійсно кривавими;
ігри виманюють реальні гроші за
віртуальні послуги як-то заміна масла,
чи закляття; мільйони людей поповнюють
шеренги MMO WoW чи SWOR.
Дуже скоро мій
син почне цікавитись іграми і переді
мною стане непросте випробування — як
розставити наголоси, щоб за смартфонами
і плейстейшинами він мав справжніх
друзів і справжні захоплення?
Щастя Нам!
[1] http://www.worldofspectrum.org/
Немає коментарів:
Дописати коментар