Вперше жирову складку
на своєму животі я помітив 2 роки назад.
Це сталось якраз після всіх катавасій
з будівництвом, переселенням і народженням
Яреми. Я ніскілечки не переймався цим
бо розумів наскільки кожна жирова
клітина мого організму хоче відпочити
від стресу.
На певний час відомі
зміни місця проживання з однієї сторони
і викликаний цим стрес з іншої
законсервували цей статус кво...
Аж до минулого місяця
– коли я переглянув фільм “Zindagi Na Milegi
Dobara” [1] і зрозумів – я хочу мати таке ж
тіло як Hrithik Roshan!
Тепер я ще натхненніше
роблю ранкову зарядку, а сьогодні навіть
20 хв бігав по-району. І нехай мої зимові
канікули закінчаться за декілька днів,
я знаю що пробіжу ще не один кілометр,
і скину ще пару грам з тих 250 які розтеклись
по моєму пресу як смалець по пательні.
А на закінчення, любі
мої, хочу сказати:
не зарікайся проти
ліпосакції, бо то хоч і дорого, зате
кошерно!
Щастя Вам!
[1] Прекрасний фільм про
сонце, вино і ті хвилини з яких складається
життя :)
Немає коментарів:
Дописати коментар