суботу, квітня 28, 2007

17 Mile Drive. Part 2

Продовжуємо про 17 mile drive

З музею ми поїхали до Santa Cruz, біля якої в нас закінчився бензин. Це співпало з бурчанням в шлунках, тому ми звернули в перше-ліпше містечко, де і машину заправили і себе нагодували. В містечку, крім заправки і купи ресторанчиків ще виявився салон Lamborghini, Aston Martin та інших знаменитостей. До його вітрин постійно липла і залишала свої масні плями від рук і носа чиясь фізія. За якихось 20 хв, я нарахував з 3 фізії різного кольору, статку і походження. Всі чмокали і присвистували – спочатку від машин, а потім від цін на них.











Містечко Los Gatos залишає враження елітного – багато-оформлені ресторани і кафе, пару галерей і музеїв, атмосфера добробуту – це його вирізняє навіть в Америці.






З ресторанчиків ми вибрали японський. З кусючого меню, ми зупинились на обіді з сушімі, рибного супу і рису. Поїли, поламали на пломбах пару зубочисток і рушили далі.

З Los Gatos ми взяли на південний захід і через 30 хв. були в Carmel. Дорога ті 30 хвилин крутила серпантини (оскільки ми переїжджали гірський хребет) і при тому дозволяла швидкість до 80 км/год.

Класно бути багатим і отримувати за це гроші. В’їзд на 17 mile drive коштує $9 з машини і враховуючи постійний потік, за рік туристи латають дорожні дірки і оплачують прибирання залишеного ними сміття. З дозволених для публічного відвідування місць – один з трьох гольф-клубів, берегова смуга і кафе. Решта – тільки для мешканців.








Тут відбувся мій досвід з гольфом, і як наразі – тільки глядацький (зате трофейний – кожен з нас все-таки виніс пару м’ячиків). А враження – просто суперові: гладенькі поля, зелена трава, чисті ставки, сонце, вітер і спокій. Думаю що гольф, як спорт і бізнес – це наступна «велика ідея» для України. Ендрю Ві, наприклад, переконаний що його вуйкові (керівник Стрийського РТМР) сподобається ідея з гольфовими полями на території мисливських угідь. В міжсезоння це б давало суттєві прибутки.

На закінчення, ми проїхались береговою смугою.












А потім - та сама дорога в готель, але в потемках. Додому ми попали в 23-тій. Після дня вражень і водіння я відключився відразу. ...і зранку вже починався останній тиждень відряження...

Ще декілька фото:

Немає коментарів: