Лавіруючи між горами щебеню, наша вантажівка впала в кювет. Тільки через 3 години кран вернув все на свої місця!
Це звичайно окреме питання, чому 4 дні нікому з автодору не прийшло в голову розрівняти насипи щебеню... але хто на таке тепер нарікатиме
:)
Як відомо всі великі справи починаються
а. великими людьми
б. з маленьких речей
Будучи скромним, не буду акцентувати увагу на пункті (а). Зате про маленьку, хоча не позбавлену деякого шарму хібарку, котра фігурує в нас під псевдонімом (б) сказати варто і просто таки необхідно.
Почнемо ми щоправда дещо здалека.
Отож в 1 кілометрі за південним кордоном Львова знаходиться село Сокільники. Жителі цієї провінційної громади поділяються на два типи – ті котрі користуються тачками і для приготування гарячої води носять холодну з криниці і тих для яких тачка це джип, а гаряча вода ллється просто з крана. Єдине щ
о об'єднує цих людей – живуть вони в приватних будинках.
Перша згадка про ціни. Сотка землі тут коливається від 1.2 до 2 тисяч Євро.
Тепер про те, що тут роблю я. Землю і невелику хібарку (б) ми отримали від однієї мами, а кошти на фундамент прибудови і саму прибудову – від другої мами. Іншими словами – низький уклін Вам, любі мами! Люблю Вас!
Розділ ІІ – ініціалізація
Як відомо будівництво черпає сили в гаманці, натхнення в архітектурному плані а вправність – у вмінні бригади майстів.
Архітектор нам попався знайомий – його рекомендувала моя тіта (котра до досягнення пенсійного віку була Районним Архітектором Городоцького Району Львівського Округу Західно-Української Народної Республіки). Оскільки план робився на основі існуючої хібарки і як “для свого” то і вийшов він без наворотів, а майбутня хата – маленькою, світлою і теплою.
Будівельна бригада варта не те що окремого розділу, а окремої книги. Справа в тім, що чесні, надійні і _хороші_ майстри – це така ж рідкість як діамант на шоссе. Тому за ними потрібний постійний нагляд. При існуючому попиті з'явилась і пропозиція – виконроби, котрі за помірений процент від виконаних робіт беруть на себе
забезпечення бригади всіма будівельними матеріалами
забезпечення транспорту і суміжних витрат
забезпечення будови самими майстрами відповідної кваліфікації і у відповідній кількості
беруть на себе всі фінансові розрахунки і контролюють всі грошові потоки
Таким чином виконроб є project manager будівництва – він контролює і він відповідає.
Ми знайшли гарного виконроба. Його нам порадили в компанії. Чоловік звичайно нас трохи намахує, та попри те ми не переживаємо за арматуру, перекриття, розчин, цемент, зварювальні матеріали і т.п.
Розділ ІІІ – що ми очікуємо і коли
Згідно плану – наша хатинка буде двоповерховою і матиме – на першому поверсі – гараж на одну машину, велику кімнату і кухню з ванною. На поверсі другому – 2 більші кімнати, нашу спальню і маленький кабінет. Другий поверх буде принагідно мансардним.
Виконання капітальних будівельних робіт (фундамент, коробка, дах) заплановано закінчити на протязі двох місяців. До зими необхідно також вставити вікна і вхідні двері.
Зовнішнє утеплення (так званий сайдинг), та внутрішні роботи почнуться за наявністю коштів та при сприятливих погодніх умовах (читай – наступного року)
Розділ IV – подвір'я
думаю досить сказати що вартість облаштування подвір'я буде порівняльною до вартості “коробки”. В цю суму входить
довезення землі (зараз землі мало, у нижній частини ділянки заболочена яма)
облаштування загорожі
Головні роботи так чи інакше матимуть місце наступного року – посадка живоплоту і окультурення ділянки; сайдинг, прокладка електромережі, тепломережі, каналізації і сантехніки; тиньк, підлога і обмеблювання.
В час цей, звертаюсь до Вас, брати та сестри – купляйте землю. Оминайте Сокільники, але поцікавтесь Судовою Вишнею, Бібрками, Дублянами і всім іншим в районі 15 кілометрів від Львова.
Якщо у Вас є 6 соток городу на болоті (без електрики, каналізації і дороги), зате в 10 км за межею Львова – не полінуйтесь – придбайте ділянку сусіда. Вкладені сьогодні 3 тисячі дадуть Вам можливість побудувати хату (як не для себе, то для дітей), навіть будучи найгіршою – вона стократ краща за квартиру.
Здається що то було так давно... а пройшло всього 20 днів
Фінляндія – країна-казка, нескінченний ліс, дім мумі-тролів. Перше чим зустрічають нас Хельсинки – це гостинним, вистеленим деревом і по-домашньому затишним аеропортом.
Просторі дороги серед валунів, лісів і озер врешті довозять нас до студентського містечка Котепоха. Ми жили в гуртожитку, квартирка open-space з трьома просторими приміщеннями – спальня, вітальня і кухня по-середині. Втілена в цеглі і бетоні концепція “всі дороги ведуть до холодильника”; + лоджія, з видом на стіну лісу
Дуже хочу поділитись тим особливим, чого не зустрічав ніде інше – це тиша і спокій, які здається мереживом вплелись у Фінляндію. Пригадую хлопчиком я ніяк не міг зрозуміти – ну як можна дивитись “тупі і нудні, тягучі як кисіль без смаку, мультики про мумі-тролів”. Але попавши сюди, я зрозумів що тільки в цих лісах, серед цих озер і пагорбів можуть жити всі чудеса світу – тролі, санта, реніфери. І що мумі не нудні, а мирні і природні і саме тому в них немає бластерів, реакторів і супер-свистків.
Наші заняття тривали 5 годин – в Христі від 9 до 14, в мене від 12 до 17. Система викладання дуже нагадує нашу. Єдина помітна різниця – це те що 80% контенту лекції викладач пише на дошці. Мабуть це зумовлене особливістю літньої школи – аудиторія полінаціональна і письмо – єдиний спосіб донести знання без спотворень на акцент і специфіку локального розуміння.
Обладання аудиторій – на висоті: в кожній проектор+компютер+інтернет, 4 рухомі дошки, стенд для замальовок на папері. Мені б дуже хотілось щоб наша Альма Матер мала таке обладнання.
Навчання ведеться на перших поверхах – від 1 по 3. Вищі поверхи віддані кафедрам і спеціалізованим лабораторіям – там так само як на нашій кафедрі – кубки футбольних перемог, фотограції, вазонки і горнятка з кави
Мій викладач – Йоні Ряйконен доречі свято переконаний що фіни – найбільш кавоманна нація світу. Мабуть воно правда.
Фіни сусідують з Норвегією (на крайній півночі), з Швецією (по всій західній довжині кордону) і рускими на сході. Про сусідів у фінів є такий анекдот:
Список найбільш нетерпимих країн і націй для фінів
мозамбік
росія
швеція
Чому мозамбік? Щоб росіяни не скаржились на упереджене ставлення
рускіх там справді багато. Ведуть себе по-хамськи і вульгарно. Це норма для рускої дєвки сказати будь-кому “don't look at me like this”.
Причина такої великої кількості рускомовних в демографічній ситуації Фінляндії. Населення зменшується, уряд робить все можливе щоб сім'ї народжували 3-5 дітей і має в цьому неабиякий успіх. Однак ситуація погана, і теперішнім рускім, котрі є етнічними фінами (пригадуємо події зимової війни) гарантується пільгова ре-патріація.
Показовим є наступне – руска культура настільки розтлінна, що фіни народжені на теориторії росії і виховані нею майже не піддаютсья перевихованню на Європейський манер. Вони живуть на соціальну допомогу. Єдина надія на їхніх нащадків, вихованих у Фінляндії.
На цьому сьогодні кінець, а читачам – до наступних постів
Моя оцінка - 4+
Оцінка - 5+
