3 роки 9 днів

День якого я чекав - настав! Ярема сьогодні запитав "чому небо синє?".

А ще він фантастично копіює структуру англійської мови. Тому в нас у вжитку фрази "Що ти дивишся на?" (what are looking at) і "Куди ти дзвониш до?" (where are you calling to).

Батьківська гордість!

квітневе чтиво

Сьогодні в огляді 3 книжки:

• Kindergarten Is Too Late! - Masaru Ibuka [1]
• The Politically Incorrect Guide to the Great Depression and the New Deal - Robert Murphy [2]
• The Way To Go - Ivo Balbaert [3]

Почнемо ззаду-наперед :) Отож - The Way To Go. Одна з перших книжок по Go, яка побачила світ в одночасі з набуттям самим проектом статевої зрілості - тобто версії 1.
Розгорнутіше про Go я планую написати в професійному блозі; тут хочу лише сказати що мова естетична, лаконічна і щиро вірю - матиме гарне майбутнє. Автор - Іво Балбаерт кандидат фізичних наук, проживає і викладає в Антверпені, Бельгія. У нього понад 20 років стажу в розробці та керуванні проектами. Самій книжці на форумах дорікають за ламану англійську, подекуди нелінійний виклад, але попри все - вона розкриває структуру мови, головні прийоми, описує коло проблем, які та покликана вирішити. Рекомендую.

Книгу про Велику Депресію 30-тих я прочитав на одному подиху. Частково цей інтерес підігрів мій співробітник, який безуспішно переконував мене про конфіскацію золота американським урядом. Я відмовлявся в це вірити, аж доки не відкрив книжку.
Стиль викладення - неординарний, позитивний і більше нагадує проповідь ніж економічну історію. Факти викладаються приблизно за таким шаблоном "в школі нас вчили так-то, але це повна ахінея, тому що графік каже то-то, а щоб ви не сумнівались - ось вам витяг з газет і книжок". Книжка читається немов детектив, де в ролі жертв Рузвельтівських махінацій - 150 мільйонів громадян.

Ну і врешті книжка Масару Ібуки. Він співзасновник Sony і був людиною, яка не тільки важко працювала, але й старалась зробити світ кращим. Легкою і доступною мовою книжка доносить головну ідею - оточувати дітей прекрасним. Якщо Ви маєте або плануєте мати дітей - його поради можуть стати в нагоді :)

Щастя Нам!

[1] Kindergarten Is Too Late! - Masaru Ibuka
http://www.amazon.com/Kindergarten-Too-Late-Masaru-ibuka/dp/0671253638

[2] PIG to the Great Depression and the New Deal
http://www.amazon.com/Politically-Incorrect-Guide-Depression-Guides/dp/1596980966

[3] The Way To Go - Ivo Balbaert
http://bookstore.iuniverse.com/Products/SKU-000541025/the-way-to-go.aspx

рібрендинг

Довго думав і надумав рібрендитись. Вирішив стати ближчим простому англомовному люду - приховати від людей свою божественну складову "Бог", а залишити тільки "Дан"...
Отож... любіть мене оновленого, простішого, повного унікальних яскравих якостей, нескінченного натхнення і сил - відтепер я Dan. 
:)

ровери

Перший ровер - зайка

Першим моїм ровером був Зайка... і я його ненавидів! Озираючись назад я не розумію який кретин сконструював його:
через цільно-гумові колеса кожна яма боляче віддавала в попу; через брак втулки кожен спуск з гірки ставав травматичним - щоб педалі не били по ногах, треба було підтягувати коліна до грудей; а коли доводилось гальмувати - я перехилявся, торкався ногою землі і отримував удар педаллю - мої гомілки були чорні від синців; якщо удар був надто болючим я подавався вперед і падав на раму забиваючи пах; мене дивувала передня лампа яка не оберталась разом з рулем; мене денервували тренувальні колесики які кріпились на одному болті і обертались як вітряк...

Эврика - моя була темно-зелена

Потім мама подарувала мені Эврику... Памятаю взір на її ведучій зірочці, зміг би з закритими очима перебрати втулку, пам’ятаю брязкіт велоаптечки. В ній тоді поміщались всі мої інструменти. Эврика служила вірою і правдою: порваний гумовий амортизатор замінили на залізний, коли тріснула вилка - сусід Дядя Саша зварив її на заводі. Одного разу я катався з друзями в парку і помінявся ровером з сусідом... пам’ятаю цей спуск як сьогодні - довгий і надто швидкий... різкий біль, який не тамували сльози... Так я вперше зламав руку. Більше я свого ровера не віддавав.

Орленок - в мене був матово червоний

Наступним був Орленок. Виміняв його в Максима з "будинку культури" за 25 купонів і 20 одноразових шприців, які мама принесла зі швидкої. В 70-тих роках недалеко професорської колонії звели два 9-ти поверхові будинку - в нашому селили інженерів і конструкторів, а в їхньому - діячів культури. Цікаво що коли стався землетрус, мій дід (проектував наш будинок і приймав його в експлуатацію) залишився вдома і стійко перечекав поштовхи, а головний підрядник який будинок будував - вилетів з першими тріщинами на подвіря в халаті і тапках.

Altix

Довга вело-пауза тривала до 2004 року, коли я придбав Альтрікс. $250, алюмінієва рама, вилка з амортизатором, 24 передачі.
Після переїзду, мама переслала наші ровери поштою. Знадобилось пару тижнів щоб віддерти їх зі скотчу і порівняти погнутості, але я дуже дорожу ним(и).

Strida

Сьогодні в мене неймовірна подія. Дівчата на роботі робили фотографії і 10 хвилин повторювали its beautiful, в метро мені сказали you have very nice bicycle, а Христя нічого не сказала про ціну. Останній місяць я шукав folding bicycle for commute, а придбав Strida.
Відверто кажучи це найкрасивіший велосипед який мені доводилось бачити в житті. В 2010 році його привіз до Ванкувера кореєць. Він мій одноліток, працює в перевізницькій компанії, і приїхав в Канаду покращити Англійську мову. Декілька разів поїздив по Стенлі парку, а після того як дружина народила дитину вирішив вертатись додому і закешити всі свої речі.

Щасливий як слон

Важко описати який я сьогодні щасливий!

Strida в складеному стані

І ще раз Strida