UAV #7

Число "7" в європейській культурі несе позитивне навантаження. Приємно що звіт за цим номером є багато в чому знаковим.

Новина №1 - напрямком безпілотних систем зацікавилась моя кафедра. Спільними зусиллями ми розроблятимемо систему планування роботи більш ніж одного безпілотного апарата в умовах сильно пересіченого рельєфу (по-простому у фйорді). Це неабияке визнання наших успіхів! І звичайно ж - колосальний досвід для студентів і дійсне новаторство!

Решта напрямків розвивається рівномірно:
- дописаний і протестований автопілот версії 1.5;
це такий ступінь готовності де вже є солідне напрацювання, але ще чимало відділяє від промислової якості
- інерційна система пропаяна і ми знімаємо дані з перших 6 датчиків (гіроскопи х3 і акселерометри х3) та GPS
- дописаний і протестований тракт:
<інерційна система>-<плата зведення>-<головний бортовий комп"ютер>-<бортова антена>-<наземна антена>-<граундстейшин>

- значно вдосконалений OpenGC - тепер в ньому повністю реалізована підтримка акселерометрів та інтенцій автопілота; також ведеться робота по відображенню в навігаційному вікні карти місцевості та переході на швидший графічний енджин







- написаний зручний планувальник маршруту на основі Google Maps

Приємно що нашим проектом зацікавився ще один інженер-електронщик, і якщо його ентузіазм не згасне завчасно, то в нас з’явиться система виведення парашюту.

Дещо буксують справи з рештою датчиків (барометри, вольтметри, магнетометри) і зі зворотнім зв'язком від бортового комп'ютера до сервоприводів.

На закінчення хочу сказати, що це останній звіт написаний на теренах Львівщини. Наступний планую з Канади.

Щастя Нам!

тінь

Було пасмурно і вітряно, коли я зайшов в перукарню. Жовтневі 10 годин 30 хвилин це значно ближче до холодного осіннього світанку ніж до спекотного літнього полудня. Лампи були погашені і приміщення сповнило тьмяне ранкове світло. Було тихо. Я був єдиним клієнтом і сів на крісло поруч з вікном. Сонце освітило ліву половину обличчя. Права була занурена в тінь.
Це вперше я так побачив свою неголеність - проміння переломлювалось і губилось між волосинок, але здавалось - висвічувало кожну з них. На якусь коротку мить обличчя стало порепаним і огрядним. І це було таким контрастом з правою стороною - де тінь все згладжувала і вирівнювала.
А ще - зморшки. Ніколи не думав що вони такі глибокі і тягнуться вздовж всієї щоки. Ще трохи підняв очі і зустрів власний погляд - а потім помітив мішки під очима.
40 хвилин проведені в перукарні розтормосили мене. Вдома я першим ділом поголився, а потім поїхав і купив крем проти зморшок. Крему під очі не знайшов, тому відклав його купівлю до відвідин duty-free наступного тижня. Виявляється чоловічої косметики не таке вже й велике розмаїття.

Щасти Вам!