Тепер ми гаражуєм, кухнюєм, кабінетуєм, коридоруєм, ваннуєм, спальнюєм, вітальнюєм, кімнатуєм і сходуєм. Місця досить.
Хата тиха. Тепла. Затишна. Особливо люблю сидіти на сходах. Тут добре пити чай. Інколи спускаю ноги через край і махаю ними. Це настільки заворожує, що наступною кав'ярнею-ідеєю може стати “кав'ярня на сходах”.
Біля вікон вже місяць стоять жалюзі. Ніяк їх не зачепити – то дощі затопили ділянку, то поламався генератор і довелось машину буксувати до сервісу, то свята.
Пару тижнів перед вселенням я вставив розетку. Потім через неї вибивало світло в цілій лінії. Потім туди дивились електрики, але не знайшли причини. Зате повісили бра в коридорі. Тепер не опускаються сходи на стрих. Бо нашпортуються на бра. Все-таки – якщо хочеш щось зробити добре – зроби це сам.
В нас немає телевізора. Сьогодні заїхав до мами і включив його. Йшов повтор передач двохмісячної давності. Навіть диктори і сюжети новин – ті самі. В маминій хаті зупинився час.
По дорозі додому промовив популярну тезу, що “будова це марафон і вдруге я б в це не вліз”. Потім подумав і зрозумів що вліз би, але вже не промовив. Все-таки слова і діла різняться.
Переїхали. Звершені діла наповнюють силою на нові.
суботу, квітня 18, 2009
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
3 коментарі:
Богдан, хата є, кохана дружина теж...
В мене тільки два питання:
1. Ти дерево посадив?
2. Що далі?
все такий почну з останнього - третього запитання - а саме "що робити".
Браття! Настав час "двіжухи" і "чтотонадоделать" (С) Іздрик. Тому гуртуйтесь. Викристалізовуйте ідею і втілюйте її в коді, гайках чи будь-яких інших екскрементах фізично-інтелектуального тракту.
Пол Грехан проповідує що успіх не дається легко. Доводеться витримати перевірку сумнівом і розчаруванням. Але доля таки усміхається. І нехай цього разу це будемо ми!
:)
Та, сидіти на сходах, грітися на сонці, пити чай, телімбати ногами і ні прощо не думати - це верх релаксації. Ще древні греки таким балувалися ... )))) Особливо добре спрацьовує після марафону.
Дописати коментар