мої свистопляски

Подивився на календарик, порахував закладки і зрозумів що цей вираз зі мною вже 6 місяців. Пів'року назад я почув його у відповідь на "як Ваші справи?", а потім Нік Сейдж бадьоро додав "не впервой - прорвемся"

На той час я знав що перед ним поставили нелегкий вибір - або залишити засновану ним компанію, або перейти у sales, з $0 ставки і заробітком виключно від об'єму продаж. Два тижні до того американськими фондовими ринками пронеслось перше цунамі падінь індексів. З ним Нік (як і більшість американців) втратив не тільки більшу частину пенсійних заощаджень, але й життєві заощадження (які американці тримають не на депозитах, а в акціях).
А тут ще й така ситуація на роботі. Почувши його життєствердний тон, мені стало соромно за ту паніку якій я піддався, після повідомлення що ГЛ скорочуватиме небілінг-позиції. Паніка яка засадила мене на 2 місяці в клоаку "Лохіки". А виживає як відомо найтерпеливий.

Життя строкате. Нік старший за мого батька. Він народився в радянському Львові, закінчив Політехніку, після закінчення емігрував в Штати. Деякий час перебивався, потім отримав другу освіту і почав програмувати. На хвилі аутсорсингу залишив роботу і пройшов рік, перш ніж він отримав перший прибуток від затіяної ним аутсорсингової компанії.
Де б він був, якби сприймав всі виклики життя як образи долі?

Хочеш бути тренд-мейкером - мусиш бути готовим до ударів долі і попри все - зберігати оптимізм і пашіти життєвою енергією. Заскиглиш, даш слабину чи просто стомишся - тебе зметуть, пережують і розчавлять.

Таки-так криза! :)