вони цінні і дуже матеріальні. вони бувають металевими (як ложка), шматяними (як подушка), безвимірними (як перших 5 ранкових хвилин)... згодом, здається, що навколо них обертається все життя.
вони - це знаки примирення і уваги. поступившись цим місцем за столом (на ньому можна спертись на холодильник) можна пропустити миття посуду. немає страви яка б не смакувала з цією ложкою, і немає повидла, яке б не заграло сонцем на срібній ложечці з ведмедиком...
так фантастично читати лежачи на цій половинці дивану, і так смачно попивати чай з медом з цього горнятка.
але всі ці є цінні доки є той.та хто оцінить твою спритність в ложко-ліжко-місце-подушко-займанні. без нього.неї ці речі втрачають свою невимовну і невимірну цінність... розгублюють своє світло і тьмяніють настільки що вже не відшукаєш цю ложку в шухляді... не помітиш як цей ясік впав за спинку...
вони такі нематеріальні
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
3 коментарі:
це так глибоко і просто, що я думаю, всі просто бояться додавати коменти. тут нема чого додати власне, треба поставити собі перед очі і читати кожного разу, коли настрій міняється. вітаю, це шедеврально
Waw! I see you are good not only as a programmer :) - you are as a sensitive good man too! It is your other not dark site :)... My respect to you and your other half :)!!!
Дописати коментар