Вчора з мого тіму пішов ще один Воїн - Володя М. Чоловік дуже досвідчений, відповідальний і технічно грамотний.
Замислився скільки людей, з котрими я працював, пішли за останні 2 роки: Володя М, Віталій Б, Олег О, цілий випуск студентів (Галя, Зеник, Володя, Тарас К), Олександр К (Дніпро), Андрій Д (Дніпро), Євген З (Дніпро), Олег К, Олександр К, Роман П, Сергій О,
Разом 14. тобто в середньому одна людина на 2 місяці
Колись мене страшенно обурювало "чому люди, в котрих ми вклали стільки зусиль і знань йдуть від нас?". Але тепер, після деяких інтелектуальних потуг, каталізованих настроєм останнього релізу, я розумію, що сприймав тім як щось "своє", в що сам вклав немало здоровя. І тут, на мій погляд і ховається проблема - бо люди ці, як і я є просто найманою робочою силою. І працюємо ми не на ідею, а на конкретного власника. І тому... йшли вони не
"від нас", а з конкретної посади (окладу)
Шкода звичайно що це розуміння прийшло пізно. Але як кажуть - краще пізно ніж ніколи.
Тому всім вам, бойові друзі, бажаю успіху в подальших починаннях. В житті ми ще не раз перетнемось, і єдине що насправді важить - це хороші стосунки між людьми.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
3 коментарі:
Так було, є, і буде. Фірма досягнула певного етапу розвитку і почала займатись стандартизацією, формалізацією процесів. Від хорошого життя? Задля покращення якості? Зовсім ні. Зараз спостерігається тенденція до зменшення кількості "незамінних працівників". Якщо є процес, то його учасників можна замінити. І фірма від того багато не втратить. Один висококваліфікований працівник заробляє стільки, скільки 5 початківців. Клієнту продають людей поштучно. Робіть висновки. А те, що люди "навчились" і йдуть, так: "Кормить надо лучше, они и не улетят".
навіть віце-президент Гугла пішов з своєї роботи :) Недавно вичитав шикарну фразу - Причина прогресу в тому, що людина не може задовільнитися тим, що має. От ми всі і шукаємо ...
Люди йдуть не тому, що гроші стали самоціллю їх життя: кожен хоче працювати за ідею і отримувати задоволення від роботи. Проблема в тому, що немає ніякої ідеї. Я не хочу бути маленькою деталлю великої машини, яку можна будь-коли замінити на новішу та викинути, незважаючи на статус та досвід, які насправді не є такими цінними. А на рахунок вкладень зусиль, серця і душі в юні дарування, то тут вкласти можна лише самому в себе ... Ми ще не навчилися працювати з людьми та виховувати в них робочу свідомість, в основі якої лежить ідея.
Дописати коментар