Моє весілля

Діючі особи:
молода – Христя. Княгиня
молодий – Богдан. Князь
дружба – Юрчик. Лицар Круглого Столу
дружка – Верка, тобто Женя, тобто дєвочка з іншої казки
староста – Андрій. Лицар Круглого Столу
старостіна – Оксана. Перебуває в сімейних відносинах з старостою
тамада – Олесь. Відсутній
фотограф – Олег Огородник
свячена вода
сльози

ранок починався нормально – молодий встав, зарядився, вмився, вполював і поснідав триокою яєшнею.

Потім мирний біг часу перервала мама молодого, котра смерчем увірвалась до княжих покоїв і використавши весь потенціал материнського переконування змусила завязати три галстуки, вдягнути штани і сорочку

тато молодого разом зі сестрою молодого також максимально резонували в такт мами молодого. Молодий почав здогадуватись, що спокійний ранок не матиме спокійного закінчення

приблизно в цей самий час в інших кутах княжого граду до паради готувались близькі друзі молодого – славні лицарі. Першими до вітальні увійшли дружба та староста/старостіна. Їхній прихід був знаковим – молодий відчув гостру біль в грудях і пригадав що саме так починається ритуал ініціалізації в кагорту Безстрашних.

Безстрашні – кагорта людей, що пізнали гірку і терпку смертельну отруту, а пізнавши перестали боятись сьогодення

згідно з писанням, до воріт був поданий білий кінь і синя фіра. Свідки процесії всілись і час зрушив з місця.

Першим було биття магічних тарілок і нашіптування вуду-чарів. Потім сталось перше ознаймення – пав кований залізом кінь на прізвище Мерседик. Над його тушею глумились гості а дружба навіть пнув його в живіт.

Другим ознайменням стало дезертирство тамади на прізвище Олесь. Сей скурвий син втік до ордену людей в білих халатах

між тим, молода склала присягу коритись молодому і на вікі вічні любити і слухати його. Взамін цього молодий погодився приходити на сніданки і вечері до молодої.

а потім фотограф Огородник водив нас вузенькими стежками і вучличками граду славного Львова.

Після того настала кульмінаційна мить коли тамада запросив гостей і забавляв їх до ранку, в час коли молодий проводив час у бесідах з друзями...

Не пригадуєте такого?! І я також! Нікада тебя не забуду – Круш-тамада!!!

вогню до затуманеної отрутою свідомості додала Верка, тобто женька – всегда-опаздивающая падружка-вертихвостка. Нехай пробачить їй вічність її зникнення на 4 години.

Молодий власноруч заходився заспокоювати дружбу, котрий був готовий відрубати цій горгоні її лицемірні голови. Велике серце в дружби – живе і понині серед нас Верка. Ото везуча...

застілля і справді почалось, гості заставляли молодого все більше і більше зціловувати отруту з уст молодої і врешті після того як її всю було випито, молодий пересік рубіж ініціалізації і гості відбули на жовтій чумацькій фірі у свої помістя.

Так і закінчився день 3 червня 2006 року.