Цієї осені разом з тисячами перелітних птахів, ми подаємось на захід. Поруч з лелеками[1] ми долетимо до Альпійської перелітної межі, а далі на північ. Ще пару годин над атлантичними водами і ми на місці. Домом цю землю ми назвемо через декілька років... а зараз ми відкриті до зустрічі з новими тваринами, птахами, духами і богами.
Кожна галицька сім’я повинна мати родину в Канаді. От і їду закривати прогалину в родинному літописі :)
Щастя Вам
[1] лелека
пʼятниця, серпня 06, 2010
Підписатися на:
Дописи (Atom)