друковані гроші

В цьому випуску про новий тренд - формування Інституційних Поміщиків Односімейних Будинків. Звучить дивно, пахне негарно і при ближчому розгляді виглядає дуже знайомо.

Почнемо з контексту: вам мабуть доводилось чути про кризу деривативів 2008 року [1]. Як наслідок, тоді чимало людей втратили роботу, а вартість будинків в окремих штатах впала на 50% [2] [3].

П’ять років потому, здавалося б, для покупців мав наступити сприятливий період - ціни все-ще знижуються, політики говорять про відновлення економіки і ріст. Однак реальність чомусь вперто похмуріша.

Перш за все, заробітня плата не зростає [4]. По друге, безробіття не спадає [5] і відповідно живих грошей в людей на руках немає. До цього всього треба додати два моменти:

• Кожного місяця ФРС викуповує цінних паперів на $85 млрд [6]
  Офіційно, це гроші для підтримання виплат пенсійних фондів
  Однак по-факту це борг взятий від імені наступних поколінь, який наповнює банківську систему дешевими грішми
• Банкірам кортить конвертувати частину від тих місячних мільярдів в бонуси, а для цього їм треба повернути на біржу іпотечні бонди

В ідеальному світі добробут банкірів мав би якимось чином залежати від добробуту населення. Однак банкіри є народом кмітливим і придумали ось що - ми викупимо в себе ж самих нерухомість і будемо її здавати в оренду сім’ям які за інших умов могли б нею володіти. Не забули вони і про свої бонуси - адже поміщиками виступають величезні новостворені інституції, які і на біржі котуються і бонди в обіг запускають.

Схема проста як двері [7]. Банки кожного місяця продають на аукціонах по 100’000 будинків, власники котрих не встані їх виплачувати. Компанії на зразок Blackstone скуповують будинки в хороших районах, трішки їх підремонтовують і здають в оренду. Пікантним моментом є фінансування таких компаній - це банківські кредити і гроші від продажу бондів.

В результаті компаній штибу Blackstone позбавляють звичайні сім’ї права на конкурентну ціну - адже жодна звичайна сім’я не потягається з квазі-банком. Ба, більше - інституційні поміщики, які по суті є філіями банків, визначатимуть і вартість житла.

Безумовно, ми б могли описати соціальні проблеми які породжують такі компанії - це деградація районів і їхніх спільнот, це діти які виросли без почуття власності, це покоління озлоблених на уряд загалом і фінансову систему зокрема людей. Однак це беззмістовні балачки - в сучасному безідейному і безідеологічному світі людина, сім’я, природа - всього лиш слова.

В слід за США підуть Канада, Австралія і ЄС. Згідно останнього дослідження від Deutsche Bank [8] канадська нерухомість на 60% переоцінена, а значить на неї чекає корекція. Шведи в боргах на 170% і пересічній шведській сім’ї потрібно майже півтора століття (140 років) щоб виплатити іпотеку [9] [10].
Будьмо відвертими - єдиною причиною чому відсоткова ставка залишається такою низькою є ті 65% населення які володіють нерухомістю. Збільшивши ставку значна частина з них не зможе виплачувати кредит і опиниться на вулиці, а банкам доведеться справлятись з іще одним пустим будинком.
Завдяки Blackstone, банкам вже не потрібно гнатись за платоспроможним клієнтом - тепер достатньо щоб людина могла оплатити оренду житла, а значить шлях до підняття відсоткових ставок відкритий!

Щастя нам!
Пильнуйте себе.

[1] http://en.wikipedia.org/wiki/United_States_housing_bubble

[2] http://www.arizonarealestatenotebook.com/phoenix-real-estate-market-glance/

[3] http://stockerblog.blogspot.ca/2011/05/real-estate-trends-in-four-major-cities.html

[4] http://www.cbpp.org/cms/?fa=view&id=3629

[5] http://www.calculatedriskblog.com/2013/02/january-employment-report-157000-jobs.html

[6] http://en.wikipedia.org/wiki/Quantitative_easing

[7] http://www.bloomberg.com/news/2013-12-20/wall-street-unlocks-profits-from-distress-with-rental-revolution.html

[8] http://www.cbc.ca/news/business/why-a-housing-bubble-is-good-but-maybe-bad-for-you-1.2470614

[9] http://www.bloomberg.com/news/2013-10-08/swedish-bidding-wars-fuel-record-debt-politicians-accept.html

[10] http://www.bloomberg.com/news/2013-12-10/swedish-housing-surges-to-unsafe-value-as-debt-soars.html

жилий гараж

За останній час в медійному просторі з’явились дві цікаві новини. Перша - це оцінка [1] Світової Організації Співробітництва і Розвитку яка поставила Канаду на третю сходинку в світі за переоціненням житла. Там вважають що нерухомість повинна коштувати на 30-60% менше. А друга новина від Дейвіда Сузукі [2] - еколога, вченого, сподвижника ліберальних поглядів. В нещодавньому інтерв’ю він заявив що "Канада переповнена" [3] і закликав обмежити імміграцію. Варто сказати що реагуючи на цю неординарну для показово-спокійної Канади подію, Міністр з питань Громадянства та Імміграції не забарився обізвати Сузукі ксенофобом і анти-іммігрантом.

Канадська економіка демонструвала феноменальну динаміку впродовж кризи. Коли в США вартість будинків просіла на 30-50%, в Канаді вона на стільки ж зросла. Чудодійним еліксиром виявилась імміграція - кожного року в Канаду прибуває:

• 250’000 іммігрантів [4]
• 100’000 іноземних студентів [5]
• 400’000 тимчасових робітників [6]

Іншими словами - в 32-мільйонну Канаду кожного року вливається місто Львів. В економічному плані іммігранти створюють попит на четверть мільйона автомобілів і стільки ж помешкань. Зворотньою стороною імміграції є висока незайнятість молоді - 13%. Слід врахувати що 50% молоді працює не за фахом, або на низькооплачуваних позиціях - оскільки не витримують конкуренції з новоприбулими іммігрантами за досвідом [7].

Однак Канада справді не гумова. Астрономічні ціни на житло і високі податки, спонукають чимало іммігрантів повертатись на Батьківщину щойно отримавши паспорт. Кажуть що це 5% [9], однак я охоче повірю у більшу цифру. Для прикладу в Гонг-Конг повернулось 350’000 китайців [8], а в Лівані проживає 50’000 власників канадських паспортів.

На цьому фоні звичайні канадські сім’ї вирішують звичайні людські проблеми. Коли в сім’ї поповнення, а грошей на переїзд немає - будинок "підбудовують". Технологічно існуючий будинок підіймають на домкратах на висоту другого поверху, заливають новий фундамент і витягують перший поверх. Виглядає це ось так:

Перший етап, коли будинок ставлять на палі, і зносять старий фундамент виглядає так:

Стандартний земельний наділ для будівництва будинку в міській зоні 16х32 метри. Кожних декілька років його переглядають і інколи дозволяють "ущільнення". Зазвичай це дозволяє легально здавати в оренду напів-підвальні приміщення, або на одній ділянці будувати дзеркальні проекти. Однак інколи, знаходяться охочі розділити наділ і забудувати половинки. По факту виходить жилий гараж на одну машину :) Виглядає це ось так:

Покоління 1982-2005 р.н. позначили поколінням Y [11]. В той час як попередникам - X - приписують підприємливість [12] на Y навішали чимало негативних ярликів: лінь, егоцентризм, нереалістичність очікувань. Однак по мірі того як це покоління заводить сім’ї і народжує дітей, їхній голос ставатиме дедалі гучнішим. Зайнятість і доступність житла буде наріжним каменем їхніх вимог. Зробити це не зачіпаючи імміграційну політику - неможливо. Вже зараз 70% канадців виступають за обмеження імміграції [10], а в майбутньому ця цифра тільки зростатиме.

Щастя Нам!



[1] http://www.cbc.ca/news/business/story/2013/06/05/business-oecd-housing.html

[2] http://en.wikipedia.org/wiki/David_Suzuki

[3] http://news.nationalpost.com/2013/07/12/dear-diary-david-suzuki/

[4] http://www.cic.gc.ca/english/department/ips/

[5] http://www.cic.gc.ca/english/department/media/releases/2013/2013-02-26.asp

[6] http://www.thestar.com/opinion/commentary/2013/05/02/temporary_foreign_worker_flood_to_continue_siddiqui.html

[7] http://www.cbc.ca/news/canada/story/2013/06/12/f-millennial-youth-unemployment.html

[8] http://blogs.vancouversun.com/2013/05/18/hong-kong-immigrants-streaming-out-of-canada/

[9] http://www.cbc.ca/news/canada/story/2009/10/28/canada-emigration-c.html

[10] http://news.nationalpost.com/2013/03/10/most-canadians-in-favour-of-limits-on-immigration-poll/

[11] https://en.wikipedia.org/wiki/Generation_Y#Traits_and_values

[12] https://en.wikipedia.org/wiki/Generation_X#Entrepreneurship

червневе чтиво

Сьогодні у випуску два освітніх видання - Salt, Sugar, Fat [1] Майкла Моса [2] і On Killing [3] Дейвіда Гросмана [4].

Почнемо з кулінарного. Книга "Сіль, Цукор, Жири" написана доступною мовою, легко читається і не викликає нудотного запаморочення попри чималу кількість фактів і цифр. Книжка вибудувана у вигляді послідовних інтерв’ю з вченими, лікарями, державними службовцями і CEO великих корпорацій. В кожній черговій історії автор демонструє як формувалась індустрія швидкого харчування, як це накладалось в часі з іншими соціальними течіями (як от урбанізація, фемінізм і занепад інституту сім’ї) і врешті змальовує гамбіт сьогодення - коли народні маси вже хочуть здорової їжі, але ще зовсім не готові її їсти (бо вона не така смачна як синтетична) чи платити в 3-5 разів дорожче. Остання глава несе не тільки пересторогу, але й тверезий погляд на найближчі десятиліття.
Про автора. Майкл Мос народився в 1955 році, закінчив Державний Університет в Сан Франциско. Працював у низці видань, зокрема - Wall Street Journal, а з 2000 року працює в New York Times. Двіччі номінований на Пуліцерівську премію - в 2006 році за публікації про брак захисної броні для військових в Іраці і в 1999 році за тему про зловживання у будинках догляду за пристарілими. В 2010 році нагороджений Пуліцерівською премією за статті про заражене м’ясо в гамбургерах.
Для закваски 2 цифри і 2 фрази - на ожиріння (в медичному розумінні цієї недуги) страждають 30% американців; 12% дітей мають цукровий діабет; опитані директора не харчуються продуктами своїх корпорацій; індустрії швидкого харчування та фармакології будуть дедалі зближуватись - слідкуйте за новинами від Nestle.

On Killing. Ця книжка, на мій погляд, буде цікавою людям з прагматичним і неідеологізованим мисленням. Дейвід Гросман - кар’єрний військовий. Рейнджер десантних військ. Після 23 років служби вийшов на пенсію в ранзі підполковника. Книжка "Вбиваючи" була номінована на Пуліцерівську премію, перекладена на Японську, Німецьку, Корейську мови і по факту стала обов’язковою книжкою для офіцерського складу багатьох країн світу.
В чому ж успіх? По-перше ця книжка започаткувала новий напрямок психології - killology, або вбивствології. Це перша книжка яка описує механізм, яким армії з прадавніх часів змушували своїх солдат здійснювати акт убивства собі подібних; яку ціну платить суспільство за відрядження своєї армії; які етапи проходить солдат після вчинення вбивства; з якого тіста зроблені солдати спец-підрозділів і чого чекати від звичайного новобранця. Останні глави книжки присвячені широкому розповсюдженню реалістичних шутерів, кривавих фільмів і рекламі "беспрєдєлу" на екранах ТВ.
Для закваски пара цифр: у відомих людству війнах до В’єтнамського конфлікту лише 15-20% солдат вели прицільну стрільбу. Починаючи з В’єтнаму - ця цифра зросла до 95%. Розпад інституту сім’ї та насильство на екранах "співпало в часі" з 5 разовим ростом кількості важких злочинів (aggravated assaults) в цивільному житті. Всього 2% від чоловічого населення здатні проводити військові дії протягом тривалого часу (більше 40 днів). Всього 1% пілотів-винищувачів Другої Світової Війни відповідальні за 40%+ від усіх збитих літаків.

Читайте якісне!
Щастя Нам!

[1] http://www.amazon.com/Salt-Sugar-Fat-Giants-Hooked/dp/1400069807
[2] http://topics.nytimes.com/topics/reference/timestopics/people/m/michael_moss/index.html
[3] http://www.amazon.com/Killing-Psychological-Cost-Learning-Society/dp/0316040932
[4] http://www.amazon.com/Dave-Grossman/e/B001H6MBBM/ref=ntt_athr_dp_pel_1

Меми Яреми

- Тато, п’ять плюс п’ть це десять і шість плюс чотири це десять... значить 5+5 то стільки само скільки 6+4

Вкладаю Ярему спати, він віднєкується в стилі "чому, шо і нашо". В свою чергу я пояснюю що ми йдемо спати, бо Сонечко сідає, робиться темно і настає час відпочивати. Він трохи подумав і каже:
- Тато, я не хочу ще йти спати. Хочу щоб було два Сонця вдень і одне вночі. Тоді мені не треба буде йти спати.
Я погоджуюсь, що додаткове Сонце вночі зробило б наш сон світлішим і цікавлюсь - для чого йому вдень два Сонця. Ярема відповідає:
- Тому що в мене два очка і було б цікавіше дивитись двома очима на два Сонця

Щастя Нашим Дітям!

діаграма з грішми

Давно хотів поділитись діаграмою [1] зразка 2011 року. Її автором є Рендал Манро [3] - дипломований фізик, творець xkcd і колишній контрактор NASA.

Цифр дуже багато і відповідно легко розгубитись. Тому ми оберемо чотири:

• Вартість золота добутого за історію людства не перевищує $9.2 трлрд
• Варість відомих запасів нафти, газу і вугілля ~ $226 трлрд
• Вартість деривативів (акції, бонди, фючерси, etc) $440 трлрд
• За всю історію, людство надало продуктів і послуг на суму ~$2.4 квадрильярди

Таким чином, сьогоднішній ринок фінансових інструментів складає 16% від сумарного добробуту людства. А всі QE [2], які не сходять з перших шпальт, до 2015 року складуть $3.4 трлрд, або 0.8% від ринку деривативів. Навіть якщо припустити що Європейський Союз і Японія підуть на аналогічні кроки по викупу проблемних активів, ми отримаємо вливання менше 2.4% від об’єму фондових ринків. Враховуючи що ці зусилля розтягнені в часі на 7 років, вони матимуть в основному психологічний ефект, адже щорічні 0.34% в 6 разів нижчі за цільовий щорічний показник інфляції 2%!

Відверто кажучи такі висновки стали несподіванкою і для мене самого, адже означають що ринок деривативів живе власним життям. Це віртуальний колос, який прив’язаний до запасів вуглеводнів і золота в значно меншій мірі ніж до політики урядів. Добробут гравців цих ринків залежить від загального спокою народних мас, а тому - будьте спокійні! :)

Щастя Нам!

[1] Where the Money Is
http://www.developmentcrossing.com/profiles/blogs/where-the-money-is-mindblowing?xg_source=activity

[2] FRS QE
http://en.wikipedia.org/wiki/Quantitative_easing#QE1.2C_QE2.2C_and_QE3

[3] Randall Munroe
http://en.wikipedia.org/wiki/Randall_Munroe

середній клас

Яка кількість дітей оптимальна? 1? 2? 3? більше? Перед одруженням я вважав що 3 це ідеально - вже не писане яйце, але ще не футбольна команда. Подорослішавши і ставши батьком вперше, я оцінив яку прірву часу і зусиль вимагають діти... і принагідно - скільки грошей потрібно для якісного - "такого як у книжках" - виховання. Сьогодні пропоную подивитись на картину ширше - а що взагалі доступно за життя і які збурення вносять діти.

Для калькуляцій нам буде потрібна сім’я і країна, де та живе і працює. Візьмемо Канаду - країну, що займає перші місця в переліку найбрендовіших країн світу [1]. Сім’ю ми виберемо також не пересічну, а з достатком на 30% більше середнього, тобто з сімейним доходом (до вирахування податків) $100K [2][3].

Цифри [4] свідчать, що пересічному канадійцеві потрібно 14 років для сплати кредиту за навчання. Тобто, до 35-36 років кленова молодь все ще в боргах за освіту. Однак, в межах цього посту ми зробимо щедре припущення що до віку 30 років наша сім’я немає жодного боргу, а їхні заощадження близькі до $0. В перекладі на доступну мову це значить що за освіту нашої поки-що бездітної пари заплатили їхні батьки, а свої заробітки пара витрачала на подорожі. Адже всі Канадійці чимало подорожують світом, чи не так?

Незабаром в них народиться первінець. Протягом наступних 18 років він/вона коштуватиме батькам $243’000 [5]. Тобто $1070 в місяць до вступу в Університет. Цифра відверто кажучи слизька, бо звичайний садочок коштує щомісяця $1000, а ще ж слід врахувати витрати на одяг, спорт-інвентар, поїздки, дівчат... Думаю що реальніша цифра буде в районі $1200, тобто не менше $260’000. Додамо тепер Університет - $80’000 на 5-річну освіту і книжки :) В підсумку виходимо на пакет в $340’000 на дитину.

Щойно 4 абзац, а вже стільки цифр... тому надалі нехтуємо інфляцією, “просіданням” сімейного бюджету через декрет. На пенсію наша пара вийде в 65. Перед ними 35 років з річним доходом в $100’000. Сумарний життєвий дохід $3’500’000.
Нехай їхні податки всього 30%. Ще 3% - відрахування в пенсійний фонд. Таким чином $3’500’000 перетворюється на $2’345’000.

Ну і що за канадійці без будинку? Дивимось на графік [6] і плануємо купівлю нерухомості за $450’000. Зробимо чергове припущення, що впродовж наступних 30 років ставка буде 6% (на сьогодні це 3.5%). При даунпейменті в $100’000 сумарна вартість [7] будинку складе $924’000. Додамо якихось $200 в місяць на поточні ремонти і заокруглимо вартість до $1’000’000.

Таким чином після сплати будинку і 2 дітей, в нашої пари залишилось $665’000 на 35 років, або $1580 в місяць! Віднімаємо комунальні послуги $250, харчування $800, одяг і взуття $200, транспорт $400, медицину $300 і ще задовго до подарунків і кави-чаю наша неординарна сім’я заходить в борги.

Виявляється не все райдужно в Канаді. Пересічні канадійці на 163.4% в боргах [8] - в додачу до кожного заробленого долара їм треба віддати додаткові 63 центи. Пересічний дохід [2][3] менше $70’000. Менше 30% мають пенсійний рахунок [9]. На цьому фоні - мирно співіснують недоступні ціни на житло і патріотичні фанфари “ми найкращі на Землі”. Все це підштовхує мене до думки що прийдешні десятиліття не будуть легкими і тим більше спокійними.

Щодо дітей, то тверезий розрахунок вказує на одну дитину при доході менше $100'000; двох при доході $110’000; трьох при доході в $130’000 (завдяки прогресивному оподаткуванню) і безтурботної віри в майбутнє. Пам’ятайте - відпочинок і розваги не враховані :)

Щастя Нам!

[1] Country Brand Index by FutureBrand
http://www.futurebrand.com/think/reports-studies/cbi/2012-2/download/

[2] Median total income, by family type, by province and territory
http://www.statcan.gc.ca/tables-tableaux/sum-som/l01/cst01/famil108a-eng.htm

[3] Family income, by family type
http://www.statcan.gc.ca/tables-tableaux/sum-som/l01/cst01/famil106a-eng.htm


[4] Student debt: Average payback takes 14 years
http://business.financialpost.com/2012/09/04/student-debt-average-payback-takes-14-years/

[5] How much does it cost to raise kids in Canada?
http://www.canadianliving.com/life/money/how_much_does_it_cost_to_raise_kids_in_canada.php

[6] Canada Housing Chart
http://www.chpc.biz/canada_chart.html

[7] Mortgage Calculator
http://www.mortgagecalculator.org/

[8] Canadian consumer debt soars 53 per cent
http://ca.finance.yahoo.com/blogs/insight/canadian-consumer-debt-soars-53-per-cent-155008666.html

[9] Retirement savings in Canada
http://www.cbc.ca/news/business/taxseason/story/2012/02/21/f-rrsp-retirement-planning-numbers.html