пост-енергетична ера: прогноз

Продовження, попередні пости перший, другий, другий з половиною
Останній пост серії - прогнозуємо якою буде "пост-енергетична" ера.
Стаття тезова; кожен пункт я намагався подати у неконфліктній формі.

Що зі звичного сьогодення зникне?

• Безперебійне живлення, а з ним і звичний для нас енергетично-ненажерливий компютинг
• Десктоп. Його місце займе домашній сервер обміну і реплікації даних
• Безкоштовний мережевий сир на зразок flickr, tweeter, соціальних мереж
  Думаю що вони перейдуть на pre-paid основу
• Професії ф’ючерсних трейдерів, мерчендайзерів, маркетологів, seo оптимізаторів
• Швидкий транспорт, часті авіаперельоти, доставка на далекі віддалі
• Низькоорбітальні сервіси
• Одноразові товари

Що залишиться?

• Open source, open hardware, портативні обчислення, cloud computing
• Різномаїти види гаджетів з мінімальним енергоспоживання;
  Рішення для вузького каналу передачі даних
• Оскільки значна частина умів відійде від роботи над оптимізацією віртуальних послуг, ми побачимо розквіт робототехніки
  Думаю що саме на цей період припаде впровадження біонічних протезів кінцівок, очей, інших компонент
• Велосипеди, гібридні автомобілі, громадський транспорт

 Де жити?

• В Канаді звичайно :)
  Якщо з якихось причин це недоцільно - тоді обирайте країни-членкині регіональних військових альянсів
• Подалі від висотних забудов - за умови перебоїв з енергопостачанням їхнє утримання перетвориться на жахіття - один лише ліфт чого буде вартий;
• У власному будинку з сонячними панелями на даху;
  Якщо є можливість обирати - надайте перевагу місцю недалеко від електро-магістралей і магістральних шляхів; близько до джерел питної води, лісу і місцевих фермерів; 
• Найважливіше - обирайте райони з високою освідченістю мешканців 

 Що з’явиться?

• Повернуться гільдії професіоналів, а з ними індустрія ремонту
• Системи "розумного дому" коли будинок самостійно дбатиме за ваш гаманець і енергозатрати
• Вільний час

Яка освіта буде запотребувана?

• Природничий спектр: хімія, біологія/генетика, матеріалознавство, фізика, математика, компютерні дисципліни і електроніка
• Столярна справа, слюсарна справа
• Фермерство, тваринництво, садівництво
• Підозрюю що гуманітарний пласт зазнає пурифікації - економісти, фінансисти, літературознавці, соціологи...

Як підготуватись?

• Поставте за мету розпрощатись з усіма боргами протягом 20 років 
• Опанувати володіння зброєю
• Навчитись рибалити і полювати
• Повчитись паяти, крутити дроти і працювати рубанком
• Розібратись як працює і як інсталювати фото-вольтаніку, акумулятори і системи "розумного дому"
• Розібратись з гаджетним програмуванням - C, Go
• Запастись шкільними підручниками і при нагоді скопіюйте вікіпедію
• Купляти речі, які можна передати в спадок

Політичні зміни:

• Світ знову стане великим
• Кордони стануть щільними і з біженцями і емігрантами ніхто не буде церемонитись
• Посилиться сепаратизм і з’явиться ряд нових слабих країн
• Внутрішня політика держав тяжітиме в сторону соціалізму, зовнішня до консерватизму і прагматизму
• Сильні країни швидше за все інтегруватимуться 

Щастя Нам!

пост-енергетична ера: мінеральні добрива

Продовження, попередні пости перший, другий
Від часу останнього посту надибав пару цифр, які можуть видатись цікавими.

На кожну калорію яку ми споживаємо в продуктах припадає 10 калорій які затрачаються на її виробництво. Сюди включаються затрати на вирощування, збір і розповсюдження врожаю [1]. Якщо повірити в утопію біо-пального, то для обробки 1 поля нам потрібно всього лиш 10 ідентичних за площею полів ріп’яка (головне джерело біо-пального)... і це не враховуючи витрат пов’язаних з переробкою його самого в рідке пальне.

В попередньому пості я поверхнево згадав про мінеральні добрива. Виявляється ця тема значно загостриться в найближчі десятиліття. По-перше 50% людства харчується продуктами вирощеними завдяки впровадженню азотних добрив [2], по-друге не менше 40%-60% від існуючих врожаїв є результатом удобрення грунту і по-третє - населення планети невпинно росте, а разом з ним і потреби в добривах.

Мінеральні добрива постачають в різних пропорціях наступні 6 елементів [2]: азот (N), фосфор (P), калій (K), кальцій (Ca), магнезій (Mg) і сірку (S). Так от, їхні сумарні запаси світові запаси [3]:

• Кальцій, Магнезій - вдалось відшукати тільки для Кальцію що це "дуже розповсюджений елемент" [5]
• Калій - понад 250 років... але не більше 500
• Фосфор - головне джерело фосфорит. Доступні запаси будуть вичерпані впродовж 93-130 років [4]. Потенційні планетарні запаси ~250 років
• Сірка - головним чином отримується як побічний продукт нафтопереробки. Цікаво відзначити що ціни на сірку слідують за цінами на нафту й газ. Доступні запаси вочевидь обмежені наявними запасами вуглеводнів. Оцінимо щедро - 100 років
• Азот - (NH3) добувається шляхом переробки метану. На тону добрива потрібно 1230 кубічних метрів газу. Публікація [3] прив’язує резерви азотних добрив до резервів природнього газу - 55 років

Таким чином, наш етюд в сірих тонах набирає багряних відтінків... 

Готуючи цей пост, мені кортіло поспекулювати... наприклад про долю Марокко - на яку припадає 45% світових запасів фосфориту. 

Але чим більше дізнаюсь про завтрішні виклики, тим менше хочу вдаватись до спекуляцій, і максимально зосередитись на поширенні знань про невідворотність змін.

Населення планети невпинно росте, ми споживаємо залишки вуглеводнів з запаморочливою швидкістю і так виглядає що на всі негаразди накладеться брак харчів.

Щастя Нам!

[1] MPG of a Human

http://physics.ucsd.edu/do-the-math/2011/11/mpg-of-a-human/

[2] Wikipedia Fertilizer

http://en.wikipedia.org/wiki/Fertilizer

[3] World Fertilizer Nutrient Reserves - A View to the Future

http://www.ipni.net/ppiweb/bcrops.nsf/$webindex/76196A80D1AB65C58525762500655E7A/$file/bc09-3p08.pdf

[4] World Phosphate Production: Overview and Prospects

http://www.imphos.org/download/jena/cisse_prb-15.pdf

[5] Sources of plant nutrients and soil amendments

ftp://ftp.fao.org/docrep/fao/009/a0443e/a0443e03.pdf

пост-енергетична ера: ризики харчового ринку

Продовження, попередній пост

Провидіння мій свідок - я декілька разів пробував написати про неминучі ризики харчового ринку, але виходило або нудотно довго, або хворобливо просто або якось революційно-патетично. І ходив я цими колами ще б декілька місяців, якби не дві прості події:
- Фраза написана Томом Мерфі в блозі do the math [1]. У вільному перекладі звучить "потрібно близько 100’000 слів щоб розмірено і достовірно описати малодосліджену проблему"
- Книга Paolo Bacigalupi "The Windup Girl" [2]

А в заголовок поставимо цитату Ростислава Павліченка [3]:

"Если раньше, чтобы получить определенный урожай, требовалось 100 га земли, то сейчас с новыми технологиями достаточно и 5 га. Поэтому я считаю, что сейчас на рынке продовольствия наблюдается очередной пузырь."

Хто такий Павліченко і чим він нам цікавий? Банкір, людина яка в силу свого становища має доступ до аналітики; в колі його інтересів - впливові люди. Він не вірить в песимістичні харчові прогнози і наводить хороший аргумент - сучасні технології можуть багато. Якщо освідчений і впливовий Павліченко вірить у світле харчове майбутнє, то чого нам чекати від рядового обивателя?

Та й справді - хороший посівний матеріал, добрива, пестициди і техніка гарантують чудові врожаї. І все було б добре якби не:

• Світові запаси нафти та наші апетити
• Експансія монокультур
• Сміливі генні експерименти з головними продовольчими культурами

Якщо трішки абстрагуватись і згустити фарби, то вийде так - ми опинимось наодинці з генетично модифікованими (і патентованими) культурами які дають вражаючі врожаї за умови щедрого нафтового раціону (добрива, пестициди, іригація, тощо)... тільки от нафти щораз менше... і еволюція не стоїть на місці [4].

Тут варто зупинитись, бо книга Паоло Бачігалупі "Заводна Дівчина" стартує приблизно з цього моменту. Вона завоювала численні нагороди - серед них Hugo i Nebula - дві найпрестижніші світові нагороди sci-fi.
Відразу зазначу - книжка неідеальна. На присвячених їй формумах люди багато сперечаються; та все ж попри всі недоліки вона бере на себе непросту задачу рівномірного тлумачення ризиків які стають гострішими з кожним днем.

На закінчення два факти:

• Кількість самогубств з 1997 року серед фермерів Індії сягнуло 200’000 [6]
  Знаючі люди стверджують що це напряму повязано з тиском ГМО корпорацій
• Станом на 2011, % проникнення ГМО культур в сільському господарстві США переріс 70% [5]:

Щастя Нам, бо воно знадобиться


[1] http://physics.ucsd.edu/do-the-math/2012/02/the-way-is-shut/

[2] Книга Paolo Bacigalupi "The Windup Girl" на Вікіпедії
https://en.wikipedia.org/wiki/The_Windup_Girl

[3] Інтерв’ю Ростислава Павліченка економічній правді
http://www.epravda.com.ua/publications/2011/11/29/307275

[4] Bugs may be resistant to genetically modified corn
http://science.slashdot.org/story/11/12/29/0336219/insects-rapidly-becoming-resistant-to-gm-corn

[5] Adoption of Genetically Engineered Crops in the U.S.
http://www.ers.usda.gov/Data/BiotechCrops

[6] Farmers' suicides in India
https://en.wikipedia.org/wiki/Farmers%27_suicides_in_India

гуртки за інтересами

Протягом цьогорічних зимових канікул я встиг не тільки з целюлітом поборотись, а ще й трішки почитати розумного. Матеріал видався настільки цікавим, що наступні декілька тижнів я прискіпливо вирівнював біти, прокручував в мізках воркфлови і врешті запрограмував алгоритм пошуку груп згуртованості в соціальних мережах.
Описав його в деталях тут. Автор оригінальної концепції - Джонатан Коен - не одне десятиліття займається роботою з соціальними мережами. А з появою mapreduce - те що колись могли собі дозволити тільки урядові структури сьогодні стало доступне багатьом.

Можливо і Вам пригодиться.
Щастя Нам!