Fedora 6, або куди пішли гроші

Fedora це некомерційний, неприбутковий проект, що функціонує під егідою організації fedora.org і має на меті випуск дистрибутиву операційної системи Linux
Попри всю «неприбутковість», головним спонсором Fedora є корпорація RedHat, котра апробує таким чином технології перед тим як вони попадуть в RHEL.
В 6 ітерації, такими є вдосконалений SELinux, візуальний інтерфейс для Xen, швидша ext3, графічні бібліотеки AIGL, XGl.
Fedora в серверному застосуванні є доволі стабільним дистрибутивом. Найкраще про це свідчить факт, що саме на ній функціонує Wikipedia. А от з десктопним варіантом справи дещо сумніші.

Попри всі пафосні заяви типу «краще сто разів розмонтую CD, ніж перейду на мастдай», кожен користувач ОС хоче мати зручний інструмент для своїх щоденних задач – написати листа, перевірити пошту, скачати фотки, побровзати нет, послухати музичку, подивитись фільм. Прикро, але з кожним черговим релізом у Fedora це виходить щораз гірше.
В 6 версії наприклад не розпізнає камеру і відповідно не тягне фотки, не працює print-сервер, щоб встановити MPlayer треба доставити 28 ліб.

На фоні зусиль Негропонте по випуску OLPC (One Laptop Per Child) ціною в $100 з Fedora на борту, і альянсу з SONY по встановленню Fedora 5 в PS3, нестабільність і сирість чергових десктопних релізів виглядає просто диверсією.

Після появи Debian-based Ubuntu, користувачі можуть вибирати між трьома основними релізами: OpenSuse, Ubuntu, Fedora. Конкуренція це завжди добре, і віддік/наплив користувачів свідчить про провальність/правильність обраної стратегії. І те що за популярністю Fedora вже третій рік поспіль 3-тя – тільки підтвердження тому що настав час щось міняти.

Будова – 8

За підзвітних два тижні ми мали намір залити чорнові підлоги на 1 поверсі, закінчити з ринвами і законсервувати будову на зиму. Нажаль керівник групи робочих потягнув спину складаючи бордюрчики і підлоги відтермінувались до його повного одужання. Ринви це також епопея – про неї трохи нижче – але і вони пішли в роботу після тижня відлежування під замком.

Разом з температурою, впав і темп робіт. Але це нас не дратує, а скоріш визначає ПОЧАТОК НАСТУПНОГО ЕТАПУ – Будова 2007!

Ринви… почалось все з того що наш виконроб Павло Йосипович зателефонував мені пізно ввечері і повідомив, що ціни на ринви зростуть з наступного дня на 10%. Телефонував він в час вечірнього конференсу з замовником, і мені довелось одним вухом слухати американців, а іншим – його.
Після першої новини, Йосипович повідомив і другу - вартість повного комплекту близько $750. Це мене не на жарт збентежило (я ж то виріс на ринвах з оцинкованої бляхи, вартістю $2 за метр) і в пориві обурення, я пропустив напад традиційного українського звіра – «жаби» – котрий взявся мене душити. Наслідками цього стали удушшя і поганий сон впродовж наступних 7 днів.
Вдома, мама переконала мене що «Йосипович тебе дурить», і ми взялись оформляти ринви власними силами. Звернулись до мого сусіда, за сумісництвом – виконроба великої будівельної фірми. Він домовився нам в ГалСпецПрофілі (Тарнавського 74 – надалі ГСП) про 10% скидку. І з нею вийшло ті самі $750.

Варто також сказати що черга на товар ГСП така, що ми змогли затоваритись тільки на 3 день після видачі нам накладних.
Того дня наш Павло Йосипович проявив себе суперменом! Справа в тому, що колір ринв ми вибрали яскраво-червоний, що не пасувало до нашого темно-червоного даху і коричневої бляхи обшивки. Треба було КОРИЧНЕВИЙ!
Коли я попробував зателефонувати Віті – директору ГСП, то виявилось що в нього просунута фірма, яка використовує 1С і тому «це не просто», бо йому доведеться викласти всю суму з власної кишені «потому шо червоний колір вже пішов на київ, а коричневий ще тільки треба замовляти»

Як тільки ми з Христею озброїлись законом про Захист Прав Споживачів і зібрались їхати в ГСП, зателефонував Павло Йосипович і повідомив що «трохи більше напористості» і Вітя здався… Ну що можна сказати?! – Браво, Павло Йосипович! Ви молодець!

В підсумок скажу таке – хто на рускій програмі працює, той хороший бізнес НЕ збудує.
1С – go farming!