інструкція по користуванню Аль туалетом

пишу це як інструкцію для себе і решти людей, котрі коли-небудь стикнуться з питанням дефекалізації, перебуваючи на території США

Отож, відмінність перша - абсолютно всі кльозети мають кабінку для людей з особливими потребами. Такі кабінки є ширшими за звичайні і дозволяють заїхати туди інвалідною коляскою.
Слід памятати що звичані люди також можуть користуватись такими кабінками - це
абсолютно нормально, і крім того вигідніше (більше простору)
















відмінність друга - в Аль туалетах набагато вищий рівень технічої води, в порівнянні до Європейських моделей.
Європейця, котрий стикнувся з Аль туалетом вперше, це наштовхує на думку що він забитий.

Відмінність третя - поруч з Аль туалетом є одноразові салфетки для кришки унітазу.
Це дуже корисна штука, якою всіх заохочую користуватись. Така салфетка накриває дуги кришки унітаза, і ізолює шкіру від прямого контакту з поверхнею. Ось як нею користуватись

Остання поїздка abroad в якості СС штурман-фюрера

Ессе.
Імена, назви і сюжет вигадані.
Будь-яке співпадіння з реальними подіями і особами випадкове і неумисне.

Почалось все доволі невинно – 20 годин перельотів, дешевий готель (без інету і з паршивою каналізацією, через котру нас переселяли) біля автобану, потім – два дні (субота і неділя) коли ми поїхали дивитись на чуда Аль цивілізації і настроюватись на роботу.

Найцікавіше, звісно, почалось в неділю ввечері, коли визначався дрес код на понеділок. Не буду ворушити наболіле і вдесяте переказувати народну приказку – «зустрічають по одягу, проводять по розуму». В штатах Аль ця мудрість мутувала в «зустрічають по автомобілю (котрим ти приїхав), а проводжають по чеку (котрий ти виписав)»

Зайве, думаю говорити що ні ми самі ні гроші видані компанією не могли вмить перетворити 5 українців в Соросів... але не розумію, звідки появилась ідея іти в !!!футболках!!! в перший день на роботу?! Тут футболка (ще й з логотипом компанії) – робочий одяг сантехніка, прибиральника, електрика і будь-якого іншого нелегального мексиканця.

Слава Алаху – цю ідею згори було успішно подолано, хоча Стратег таки вибрався знайомитись з працедавцями в тій робі... питається – чому після такого ми все ще дивуємось тому ставленю яким нас частують?!

Я чітко усвідомлюю що гроші на деревах не ростуть – їх треба важко заробляти, і в цьому плані СС робить важливу роботу – кує кадри, вчить їх. Але ж не можна потакати хамству індусів, котрі, працюючи по 9 годин (з 9 ранку до 6 вечора, 2 з котрих іде на мітинги, 1 на обід, 1 на читання пошти і 5 на керування українцями) експлуатують нас як дармову робочу силу?!

Коли вся компанія говорить – «О! Приїхали пацани з СС, і ми застваимо їх працювати по 24 години»... це смішно тільки вперший раз. Потім стає сумно і образно за себе.

Батрак пожалівся вчора що «Харікі жорсткий керівник – сидить з нами по вечорах, якщо щось сталось». Іронія в тому, що такий випадок стався тільки раз – коли впав production.

І цй випадок вони всі памятають і засуджують... а те що на прихоть Харікі наші хлопці в десяті годині вечора вертаються на роботу – це явно пробіл законодавства, котре захищає працівника тут і так жорстоко його пригнічує в нас. Це також пробіл нашого менеджменту, котре котристується правовою несформованістю працівників.

Це мабуть все – скоро почнеться новий день і ми будемо готуватись до роздачі подарунків за гарну співпрацю і на перспективні відносини. Зовсім забув – сьогодні прилетять хлопці з Далаумуса і Аустініума. Будуть сидіти разом з нами... тільки цікаво кого переселять на ослінчики, якщо закінчаться крісля зі спинкою. Ніколи не здогадаєтесь!!

Кондиціонер

ми купили кондиціонер. LG 09 S LHP.
поставили його вчора. поки сверлили дюбеля, мама стояла через стіну і молилась щоб сверло не пробилось до великої кімнати
=;-)

наразі не дуже включали, але я ся тішу як дитя цьвьочком

стоїть він (як можна побачити з фото) в кухні.
сія територія перетворюється на Сахару в літні місяці. будем сподіватись що
1. нам не перегорить проводка від надмірного захоплення сим чудом
2. сіє чудо не потече хладентом
3. мої дорогі робичі не затоплять нас
в черговий раз і не залиють сіє настінне чудо

Моє весілля

Діючі особи:
молода – Христя. Княгиня
молодий – Богдан. Князь
дружба – Юрчик. Лицар Круглого Столу
дружка – Верка, тобто Женя, тобто дєвочка з іншої казки
староста – Андрій. Лицар Круглого Столу
старостіна – Оксана. Перебуває в сімейних відносинах з старостою
тамада – Олесь. Відсутній
фотограф – Олег Огородник
свячена вода
сльози

ранок починався нормально – молодий встав, зарядився, вмився, вполював і поснідав триокою яєшнею.

Потім мирний біг часу перервала мама молодого, котра смерчем увірвалась до княжих покоїв і використавши весь потенціал материнського переконування змусила завязати три галстуки, вдягнути штани і сорочку

тато молодого разом зі сестрою молодого також максимально резонували в такт мами молодого. Молодий почав здогадуватись, що спокійний ранок не матиме спокійного закінчення

приблизно в цей самий час в інших кутах княжого граду до паради готувались близькі друзі молодого – славні лицарі. Першими до вітальні увійшли дружба та староста/старостіна. Їхній прихід був знаковим – молодий відчув гостру біль в грудях і пригадав що саме так починається ритуал ініціалізації в кагорту Безстрашних.

Безстрашні – кагорта людей, що пізнали гірку і терпку смертельну отруту, а пізнавши перестали боятись сьогодення

згідно з писанням, до воріт був поданий білий кінь і синя фіра. Свідки процесії всілись і час зрушив з місця.

Першим було биття магічних тарілок і нашіптування вуду-чарів. Потім сталось перше ознаймення – пав кований залізом кінь на прізвище Мерседик. Над його тушею глумились гості а дружба навіть пнув його в живіт.

Другим ознайменням стало дезертирство тамади на прізвище Олесь. Сей скурвий син втік до ордену людей в білих халатах

між тим, молода склала присягу коритись молодому і на вікі вічні любити і слухати його. Взамін цього молодий погодився приходити на сніданки і вечері до молодої.

а потім фотограф Огородник водив нас вузенькими стежками і вучличками граду славного Львова.

Після того настала кульмінаційна мить коли тамада запросив гостей і забавляв їх до ранку, в час коли молодий проводив час у бесідах з друзями...

Не пригадуєте такого?! І я також! Нікада тебя не забуду – Круш-тамада!!!

вогню до затуманеної отрутою свідомості додала Верка, тобто женька – всегда-опаздивающая падружка-вертихвостка. Нехай пробачить їй вічність її зникнення на 4 години.

Молодий власноруч заходився заспокоювати дружбу, котрий був готовий відрубати цій горгоні її лицемірні голови. Велике серце в дружби – живе і понині серед нас Верка. Ото везуча...

застілля і справді почалось, гості заставляли молодого все більше і більше зціловувати отруту з уст молодої і врешті після того як її всю було випито, молодий пересік рубіж ініціалізації і гості відбули на жовтій чумацькій фірі у свої помістя.

Так і закінчився день 3 червня 2006 року.

Герман Майєр

все починалось зимою в Славську
мені дуже хотілось показати Христі свою ерудованість і незмірно глибокі знання і в результаті поділився з нею щирим і безмежним захопленням Германом Майєром.

хто не знайомий ближче - сюди:
http://en.wikipedia.org/wiki/Hermann_Maier


якщо коротко - то це справжня легенда гірськолижного спорту. багаторазовий чемпіон всіх видів і довільних спусків. і це все при тому, що в дитинстві тренери дитячих шкіл виключили його з секції через неперспективність

так от...
поділився я тим всім з Христьою, а вона, свята душа візьми і напиши листа на адресу його фанклубу. в тому листі я ночей не сплю, не їм, дихаю з задишкою і все чекаю на Його автограф і декілька лекцій зі слалому.

в результаті не витримало мужнє серце Германа, тьохнуло і заставило решту тіла вислати відкритку з автографом